Анатомія 1210: «Тонка капіталізація»

Поки фахівці та «пародисти» на них дискутують на тему, чи корисна міцна гривня для української економіки, підприємства із залученим капіталом в іноземній валюті підраховують прибутки, які аж ніяк не тішитимуть інвесторів. Ситуація нагадує абсурдний світ Чиполліно, де принц Лимон обурювався: «З того часу, як ми запровадили податок на повітря ви стали менше дихати. Це обурливо! Наступними будуть податки на опади..». Ось і ми сплачуватимемо податок на прибуток із грошей, які не заробили та які не можна використати ані на підвищення заробітної плати, ані на сплату цих податків. Шукаючи позитив в будь-якій ситуації, пропонуємо і Вам розглянути зворотну сторону медалі: як скористатись неочікуваним «багатством», зменшити податкове навантаження і чому це необхідно зробити за результатами 2019 фінансового року?  

 
 

Причина поквапитись захована в тексті прийнятого Законопроекту № 1210 щодо змін в оподаткуванні підприємств, і навіть, за відсутності офіційного тексту, видно, що «тонка капіталізація» зазнає змін НЕ на користь підприємств. Так, законопроектом передбачене обмеження по визнанню фінансових витрат по операціях з НЕРЕЗИДЕНТАМИ. В поточній редакції Податкового кодексу України (ПКУ) коригуванню підлягає фінансовий результат підприємств на суму відсотків за борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами – пов’язаними особами. Тому, якщо Ви маєте відсоткову позику від іноземного партнера, який не підпадає під критерії визнання його пов’язаною особою, потреби коригування сьогодні не виникає. І якщо зараз сума обмеження дорівнює 50% фінансового результату поточного періоду до оподаткування, збільшеного на суму фінансових витрат та амортизації, то  з 1 січня 2021 сума обмеження становитиме лише 30%. Саме тоді набере чинності нова редакція статті 140 ПКУ. Таким чином, до 2021 року ми маємо можливість врахувати у складі результату до оподаткування відсотки за позиками від нерезидентів, а з огляду на прибутковість 2019 та світову фінансову кризу, яку віщують в поточному році та яка похитне нашу гривню, зупинимось на основних моментах податкових коригувань сьогодні і в світлому майбутньому. 

 
 

Критерієм для застосування коригувань по відсотках залишиться відомий коефіцієнт 3,5 (рази перевищення суми боргових зобов’язань перед нерезидентами над сумою власного капіталу). Якщо текст порівняльної таблиці законопроекту 1210 буде передруковано правильно, то здійсниться диво і буде виправлена типографічна помилка, тобто замість  

3, 5 з’явиться однозначний коефіцієнт 3,5 (три цілих п’ять десятих) перевищення, але зі шпальт ПКУ в статті 140 зникають слова «пов’язані особи». Тобто, з 2021 року ми маємо враховувати обмеження на всі боргові зобов’язання (як і фінансові витрати) зі всіма нерезидентами, за винятком фінансових установ і компаній, які займаються ВИКЛЮЧНО лізинговою діяльністю. 

 
 

Сума обмежень по врахуванню процентів в складі фінансового результату також зазнає суттєвих змін:  

  • замість 50% стане 30% суми розрахованого об’єкту оподаткування, збільшеного на суму фінансових витрат та амортизаційних відрахувань того ж звітного періоду, але 

  • фінансові витрати за даними фінансової звітності, а амортизаційні відрахування – за даними податкової звітності! 

 
 

Сума процентних витрат, нарахованих протягом звітного періоду, має включати частку амортизаційних відрахувань, що припадає на суму капіталізованих процентів. Нараховані капіталізовані проценти враховуються лише в періоді нарахування амортизації, а до моменту введення в експлуатацію не впливають на фінансовий результат до оподаткування! 

 
 

Фінансовими витратами, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, є витрати лише на рівні відсотків, які відповідають принципу «витягнутої руки». Тобто, все що буде визнано «руками загребущими», навіть за умови підтвердження НБУ, що відсоткова ставка не перевищує максимальну, нам забудуть і простять. 

 
 

І, якщо текст законопроекту не містить нової редакції пункту 140.3 ПКУ щодо включення до складу фінансових витрат процентів попередніх періодів, які не були враховані, ситуація зміниться і тут. По-перше, через збільшення суми обмежень, по-друге, через врахування капіталізованих відсотків, щодо яких введено окремі положення включно зобов’язання підприємств вести їх окремий облік (очікувана редакція п. 138.3.2 ПКУ). Ви теж чули про спрощення обліку та перетворення ДПС в сервісну службу? 

 
 

Для унаочнення порівнянь пропоную подивитись на умовний розрахунок ефекту змін за однакових умов в таблицях. 

 

 

Таким чином, за однакових умов підприємство може сплатити додатково податок на прибуток 191 тисячу гривень через нові обмеження та умови коригувань відсотків у складі фінансових витрат. Але не забудьте, коригуванню підлягатимуть проценти за операціями зі ВСІМА НЕРЕЗИДЕНТАМИ, за винятком фінансових установ та компаній, які займаються виключно лізинговою діяльністю. 

 
 

Тож, якщо у Вас хороші стосунки з податковою і Ви співчутливо ставились до їх прохань щодо креативного збільшення оподатковуваного результату і не включали в повному розмірі фінансові витрати, щоб хоч якось підтримати бюджет країни і, напевне, бюджет керівників ДПС, які мали б отримувати премію за виконання плану, пропонуємо Вам скористатись нечуваними прибутками та включити проценти за борговими операціями з пов’язаними особами – нерезидентами в повному обсязі, дозволеному чинною редакцією ПКУ, а раптом введуть податок на дощ? 

 
 

 

P.S. «Моїм підданим необхідні розваги, - вирішив принц Лимон, - тоді вони не матимуть часу думати про свої негаразди та потреби», - описував Джанні Родарі вигаданого очільника абсурдної країни 69 років тому, але дивлячись на засилля розважального контенту на ТВ, так і не зрозуміло, чи то він писав про нас, чи то наші очільники перед набуттям повноважень читали «Пригоди Чиполліно» замість Конституції України? 

Ольга Бєлікова

партнер Advice Group